Вищі потвори

Дракони, гідра, володар демонів і подібні до них блукають дикими землями. Самотньому мисливцеві з ними не впоратися: потрібен бойовий загін.

Жменька звірів стоїть осібно: великі дракони, гідра, володар демонів, гігантський черв, земляний титан, мастодонозавр, вурслон та ще кілька. Вони рідкісні. Помандруй дикими землями кілька годин — і, можливо, зустрінеш одного; стоятимеш на місці — не зустрінеш.

  • Приводь армію. Вища потвора сильна, як ціла рота. Розраховуй щонайменше на десять бійців, а якщо хочеш убити її швидко — на більше.
  • Її удари болючі. Один удар забирає в бійця без обладунку більшу частину здоров'я; найважчі можуть убити його на місці.
  • Вона б'є всіх у досяжності. Хвіст, змах пазурів чи потік подиху вражає кожне тіло на своєму шляху, а не лише найближче. Не скупчуйтеся перед нею.
  • Її удари стрясають землю. Коли вона обрушує свою вагу, усіх поблизу збиває з ніг.
  • Дракони видихають. Вогонь, мороз, кислота чи блискавки ллються з пащі на землю перед ним і обпікають кожного, хто там стоїть. Не стій перед головою дракона; тих, хто стоїть у нього під підборіддям, чекають його зуби.
  • Вона б'ється з тим, хто ранить її найсильніше, а не з тим, хто торкнувся її останнім. Міцна передня лінія може утримувати її увагу, поки решта робить свою справу.
  • Її неможливо втримати. Ні оглушення, ні знерухомлення, ні чари, ні страх, ні сум'яття на неї не діють, тож прибережи їх для її родичів. Сповільнення, ослаблення й поранення й далі працюють.
  • Вона ніколи не тікає. Вона б'ється до смерті або доки всі не залишать її в спокої.
  • Усі, хто з нею бився, ділять перемогу. Кожен боєць, що поранив її за останні дві хвилини її життя, отримує досвід разом зі своєю групою, а не лише той, хто завдав останнього удару.
  • Її туша — скарбниця: кілька чудових зачарованих речей і добрий шанс на славетний скарб самого звіра. Хто першим дістанеться до тіла, той його й забере, тож домовтеся про поділ до бою.
  • Залиш її в спокої — і вона піде далі. Повернешся пізніше — і її, можливо, вже не буде.